Основа і рушійна сила громадянського суспільства – це активні і небайдужі люди, які знаходять час та сили, щоб змінювати світ навколо себе. Здається, що чим більше справ і проектів вони розпочинають – тим більше встигають, а їх доба має бути, як мінімум, 36 годин, бо ж хіба можна зробити стільки всього за 24?

---

Їх ентузіазм, комунікабельність і креатив вдало поєднуються з готовністю вчитися всьому новому і необхідному, і по-справжньому самовіддано працювати задля досягнення бажаної мети. А головне – вони мають непереборне бажання робити кращим своє життя, своє місто і свою країну.

Наш сьогоднішній співрозмовник – саме з таких.  Давид Гвініашвілі навчається на 5 курсі СумДУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування. Менеджмент», працює за спеціальністю, окрім того є засновником маркетингового агентства «40000» (назва – поштовий код міста Суми).

А ще Давид є координатором, організатором та активним учасником багатьох благодійних проектів, кожен з яких має конкретні результати. Особливе місце серед них займає донорство.

 

Я люблю допомагати іншим різними способами, у тому числі – й психологічно: моральною підтримкою, порадами, – розповідає про себе Давид. – У мене є мета: зробити місто Суми кращим.

Які з проектів, в яких ти брав участь, можна вважати найбільш знаковими?

Серед найважливіших для мене – наші регулярні поїздки в Улянівську школу-інтернат. Їх було вже кілька, а тепер ми збираємося в Глинський інтернат. Хочеться допомогти всім, але на жаль, не на все вистачає сил і можливостей. Тому максимально намагаємося покращити життя вихованців спеціалізованих закладів, я впевнений, ці діти дуже потребують нашої допомоги. І, звичайно, важливим для мене є донорство.

Як вперше потрапив на донацію, пам’ятаєш?

Мене попросили здати кров: комусь потрібно було на операцію. Тоді відчував невелику тривогу: як це мені будуть щось втикати у вену? Але я погодився і прийшов до центру крові. А мене не допустили до донації, бо в мене самого незадовго до того була операція, і щоб стати донором, потрібно було після неї чекати рік. І от коли мені відмовили, я почав усвідомлювати, що ось є можливість допомагати людям, а я не можу нею скористатися. Після того ще приходив рази три – сподівався вмовити лікарів, пояснити, що я вже повністю здоровий – дуже хотілося спробувати, як це – здавати кров. І врешті дочекався, коли минув рік після операції, і буквально через день чи два прийшов до центру крові.

І врешті став донором?

Так! Зрозумів, як це класно – те, що ми можемо рятувати життя – і почав робити це постійно. Здавав компоненти крові благодійно, усвідомлюючи, що допомагаю тим, хто потребує цього для одужання. Брав участь у зборі донорів для людей, які зверталися за допомогою. Щоб привернути увагу до донорства і потреби конкретних людей в компонентах  крові , робив публікації в соцмережах. І багато людей, побачивши, що нічого болючого, страшного чи небезпечного в цьому немає, почали звертатися за консультаціями: де здати кров, чи потрібні аналізи, як готуватися до донації тощо. Так я став активістом, який допомагає людям вперше прийти до СОЦСК і наважитися стати донором. До мене зверталися бажаючи допомогти з структур місцевого самоврядування, з бізнесу, громадських організацій…  Дуже багато людей вперше стають донорами саме завдяки побаченим у соціальних мережах публікаціям.  А потім продовжують здавати кров, бо відчувають те ж, що і я – це наша реальна допомога іншим людям.

Чого ти хочеш досягти в житті?

Не хочеться бути банальним, але простого людського щастя. Як мінімум – забезпечити як можна більше людей можливістю задовольнити хоча б базові потреби – щоб їм було де жити, що їсти, у що вдягатися, чим лікуватися…

Щоб маркетингове агентство «40000» розросталося, ставало все більш популярним і реалізовувало проекти, важливі для міста і його жителів.  Просто жити, приносити радість людям і собі теж.

 

Джерело: everyday.sumy.ua